Словник української мови у 20 томах

абутилон

АБУТИЛО́Н, у, ч.

Рід одно- та багаторічних рослин родини мальвових, поширених у тропіках і субтропіках.

Листя абутилону за формою нагадує листя клена, тому його часто називають кімнатним кленом (з наук.-попул. літ.);

Абутилон – швидкоросла рослина, яка при висаджуванні в ґрунт досягає 1,5 м заввишки (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. абутилон — -у, ч. Рід рослин родини мальвових.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. абутилон — абутило́н (араб. аубутилун) рід одно- і багаторічних рослин родини мальвових. Трави, кущі, деревця. Культивують у тропіках і субтропіках для одержання грубого волокна. Деякі види декоративні. Інша назва – канатник.  Словник іншомовних слів Мельничука