абулія
АБУЛІ́Я, ї, ж., псих.
Ослаблення волі внаслідок нервового захворювання або перевтоми; безвілля.
Коли внаслідок глибоких порушень вольової сфери розвивається стан абулії, тобто хворобливого безвілля, в людини може “не вистачити волі” навіть на те, щоб узяти зі столу потрібну їй річ (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)