абулія

АБУЛІ́Я, ї, ж., псих.

Ослаблення волі внаслідок нервового захворювання або перевтоми; безвілля.

Коли внаслідок глибоких порушень вольової сфери розвивається стан абулії, тобто хворобливого безвілля, в людини може “не вистачити волі” навіть на те, щоб узяти зі столу потрібну їй річ (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абулія — абулі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. абулія — див. прострація Словник чужослів Павло Штепа
  3. абулія — -ї, ж., мед. Ослаблення волі внаслідок нервового захворювання або перевтоми; безвілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. абулія — абулі́я (від грец. αβουλία – нерішучість) патологічне ослаблення або втрата волі. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. абулія — АБУЛІ́Я, ї, ж. Ослаблення волі внаслідок нервового захворювання або перевтоми; безвілля. Коли внаслідок глибоких порушень вольової сфери розвивається стан "абулії", тобто хворобливого безвілля, в людини може "не вистачити волі" навіть на те, щоб узяти з столу потрібну їй річ (Психол., 1956, 168). Словник української мови в 11 томах