абулія
АБУЛІ́Я, ї, ж. Ослаблення волі внаслідок нервового захворювання або перевтоми; безвілля.
Коли внаслідок глибоких порушень вольової сфери розвивається стан "абулії", тобто хворобливого безвілля, в людини може "не вистачити волі" навіть на те, щоб узяти з столу потрібну їй річ (Психол., 1956, 168).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абулія — абулі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- абулія — див. прострація Словник чужослів Павло Штепа
- абулія — -ї, ж., мед. Ослаблення волі внаслідок нервового захворювання або перевтоми; безвілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абулія — АБУЛІ́Я, ї, ж., псих. Ослаблення волі внаслідок нервового захворювання або перевтоми; безвілля. Коли внаслідок глибоких порушень вольової сфери розвивається стан абулії, тобто хворобливого безвілля, в людини може “не вистачити волі” навіть на те, щоб узяти зі столу потрібну їй річ (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- абулія — абулі́я (від грец. αβουλία – нерішучість) патологічне ослаблення або втрата волі. Словник іншомовних слів Мельничука