авряк

авря́к

-а, ч., діал.

Баран-самець, якого залишають в отарі на розплід.

Значення в інших словниках

1. авряк — Авря́к, -ка́; -ряки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
2. авряк — Авря́к, -ка́ м. Баранъ, оставляемый на плодъ. Екатер. г. Бач, який кучерявий баранчик, — треба на авряки кинути. Мнж. 175.  Словник української мови Грінченка