авряк

Авря́к, -ка́

м. Баранъ, оставляемый на плодъ. Екатер. г. Бач, який кучерявий баранчик, — треба на авряки кинути. Мнж. 175.

Значення в інших словниках

1. авряк — -а, ч., діал. Баран-самець, якого залишають в отарі на розплід.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. авряк — Авря́к, -ка́; -ряки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)