авряк

Авря́к, -ка́

м. Баранъ, оставляемый на плодъ. Екатер. г. Бач, який кучерявий баранчик, — треба на авряки кинути. Мнж. 175.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авряк — -а, ч., діал. Баран-самець, якого залишають в отарі на розплід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. авряк — Авря́к, -ка́; -ряки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)