аврюшник

Аврю́шник, -ка

м. Барашекъ-ягненокъ, годный въ будущемъ на авряка (см. авряк). Ловкий аврюшник — хай росте. Мнж. 175.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me