ад'юнкт

ад'ю́нкт

-а, ч.

1》 Військовослужбовець офіцерського складу, який готується до наукової або науково-педагогічної діяльності.

|| Аспірант вищих військово-навчальних закладів.

2》 У дореволюційній Росії і в Західній Європі – вчене звання в деяких наукових установах; також особа, що має це звання.

Значення в інших словниках

1. ад'юнкт — Ад'ю́нкт: — нижчий судовий чин [33] — нижчий судовий чин, помічник відповідальної особи [20] — помічник, заступник відповідальної особи; в дореволюційні роки — вчене звання в деяких наукових установах; також особа...  Словник з творів Івана Франка
2. ад'юнкт — ад'ю́нкт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. ад'юнкт — АД'Ю́НКТ, а, ч. 1. Аспірант вищого військового навчального закладу. Академічну стипендію імені М.  Словник української мови у 20 томах