ад'юнкт
АД'Ю́НКТ, а, ч.
1. Аспірант вищого військового навчального закладу.
Академічну стипендію імені М. С. Грушевського отримав ад'юнкт другого курсу Львівського інституту сухопутних військ Національного університету “Львівська політехніка” майор Олег Бойко (з газ.).
2. У Росії до 1917 р. і в деяких країнах Західної Європи – молодша наукова посада в окремих наукових установах;
// Особа, яка займає цю посаду.
У 1834–1835 роках ад’юнкт-професор Микола Гоголь читав студентам Петербурзького університету лекції з історії Середньовіччя (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)