ад'юнкт
АД'Ю́НКТ, а, ч.
1. Аспірант вищого військового навчального закладу.
Академічну стипендію імені М. С. Грушевського отримав ад'юнкт другого курсу Львівського інституту сухопутних військ Національного університету “Львівська політехніка” майор Олег Бойко (з газ.).
2. У Росії до 1917 р. і в деяких країнах Західної Європи – молодша наукова посада в окремих наукових установах;
// Особа, яка займає цю посаду.
У 1834–1835 роках ад’юнкт-професор Микола Гоголь читав студентам Петербурзького університету лекції з історії Середньовіччя (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ад'юнкт — Ад'ю́нкт: — нижчий судовий чин [33] — нижчий судовий чин, помічник відповідальної особи [20] — помічник, заступник відповідальної особи; в дореволюційні роки — вчене звання в деяких наукових установах; також особа... Словник з творів Івана Франка
- ад'юнкт — ад'ю́нкт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ад'юнкт — -а, ч. 1》 Військовослужбовець офіцерського складу, який готується до наукової або науково-педагогічної діяльності. || Аспірант вищих військово-навчальних закладів. 2》 У дореволюційній Росії і в Західній Європі – вчене звання в деяких наукових установах; також особа, що має це звання. Великий тлумачний словник сучасної мови