ад'юнкт
Ад'ю́нкт:
— нижчий судовий чин [33]
— нижчий судовий чин, помічник відповідальної особи [20]
— помічник, заступник відповідальної особи; в дореволюційні роки — вчене звання в деяких наукових установах; також особа, що має це звання [1]
— помічник службової (урядової) особи, заступник [44-1]
— помічник службової особи, заступник [44-2]
— помічник судді, молодий суддя, перший ступінь у судовій кар'єрі [IV]
— помічник судді [I]
— тут: помічник судді [21]
— ад'юнкт (205) <�пол. adiunkt — нижчий службовець (помічник вищого службовця); [OM,VI]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ад'юнкт — ад'ю́нкт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ад'юнкт — -а, ч. 1》 Військовослужбовець офіцерського складу, який готується до наукової або науково-педагогічної діяльності. || Аспірант вищих військово-навчальних закладів. 2》 У дореволюційній Росії і в Західній Європі – вчене звання в деяких наукових установах; також особа, що має це звання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ад'юнкт — АД'Ю́НКТ, а, ч. 1. Аспірант вищого військового навчального закладу. Академічну стипендію імені М. Словник української мови у 20 томах