1. Орфографічний словник української мови

ад'юнкт

ад'ю́нкт

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ад'юнкт — Ад'ю́нкт: — нижчий судовий чин [33] — нижчий судовий чин, помічник відповідальної особи [20] — помічник, заступник відповідальної особи; в дореволюційні роки — вчене звання в деяких наукових установах; також особа... Словник з творів Івана Франка
  2. ад'юнкт — -а, ч. 1》 Військовослужбовець офіцерського складу, який готується до наукової або науково-педагогічної діяльності. || Аспірант вищих військово-навчальних закладів. 2》 У дореволюційній Росії і в Західній Європі – вчене звання в деяких наукових установах; також особа, що має це звання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ад'юнкт — АД'Ю́НКТ, а, ч. 1. Аспірант вищого військового навчального закладу. Академічну стипендію імені М. Словник української мови у 20 томах