але
але́
I спол.
Виражає протиставний зв'язок між частинами сурядного речення або однорідними членами речення; та, проте, однак.
II виг.
Виражає здивування, незадоволення.
III част., рідко.
1》 Уживається в значенні, близькому до невже, хіба, з відтінком здивування, сумніву.
2》 розм. Уживається в підсилювальному значенні; оце, ото.
3》 діал. Цілком, зовсім.
Великий тлумачний словник сучасної української мови