алод

ало́д

-а, ч.

Повна спадкова власність на землю у ранньофеодальній Західній Європі.

Значення в інших словниках

1. алод — АЛО́Д, у, ч., іст. У ранньофеодальну епоху спадкова індивідуально-сімейна земельна власність у германських племен Західної Європи, яка перебувала у повному розпорядженні її володаря. Зародження феодалізму (VI–VIII ст.  Словник української мови у 20 томах
2. алод — ало́д (нім. Allod, від старонім. аl – повний і od – володіння) повна спадкова власність на землю за феодалізму в Західній Європі.  Словник іншомовних слів Мельничука