алод
ало́д
-а, ч.
Повна спадкова власність на землю у ранньофеодальній Західній Європі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- алод — АЛО́Д, у, ч., іст. У ранньофеодальну епоху спадкова індивідуально-сімейна земельна власність у германських племен Західної Європи, яка перебувала у повному розпорядженні її володаря. Зародження феодалізму (VI–VIII ст. Словник української мови у 20 томах
- алод — ало́д (нім. Allod, від старонім. аl – повний і od – володіння) повна спадкова власність на землю за феодалізму в Західній Європі. Словник іншомовних слів Мельничука