алод
ало́д
(нім. Allod, від старонім. аl – повний і od – володіння)
повна спадкова власність на землю за феодалізму в Західній Європі.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- алод — -а, ч. Повна спадкова власність на землю у ранньофеодальній Західній Європі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- алод — АЛО́Д, у, ч., іст. У ранньофеодальну епоху спадкова індивідуально-сімейна земельна власність у германських племен Західної Європи, яка перебувала у повному розпорядженні її володаря. Зародження феодалізму (VI–VIII ст. Словник української мови у 20 томах