1. Словник іншомовних слів Мельничука

алогічний

алогі́чний

(від а... і логічний)

суперечний логіці, безглуздий.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алогічний — алогі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. алогічний — -а, -е Суперечний логіці; безглуздий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. алогічний — АЛОГІ́ЧНИЙ, а, е, книжн. Який суперечить логіці; нелогічний. Це порівняння не здавалося йому алогічним (Б. Харчук); Коли згодом буде видано том політичних промов Гамбетти, читачі здивуються їх штучному пишномов'ю.. Словник української мови у 20 томах
  4. алогічний — БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙ рідше, НЕСУСВІ́ТНИЙ підсил.розм., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ підсил. розм.; БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність — позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. алогічний — АЛОГІ́ЧНИЙ, а, е, книжн. Суперечний логіці; безглуздий. Словник української мови в 11 томах
  6. алогічний — рос. алогичный 1. Суперечний логіці, безглуздий. 2. Непослідовність у мисленні, діянні, викликана порушенням законів логічного мислення, що веде до суперечливості, виключає можливість пізнання істини. Eкономічна енциклопедія