алонж
ало́нж
-у, ч.
1》 хім. Пряма або зігнута скляна трубка, якою рідина з холодильної частини пристроїв, де відбувається дисциляція, стікає в приймач.
2》 тех. Прилад для уловлювання несконденсованої пари цинку в процесі його добування.
3》 спорт. Гранична відстань, з якої боксер може нанести удар.
4》 фін. Аркуш, що його додають до векселя для додаткових написів у разі, коли на вексельному бланку вони не вміщуються.
Великий тлумачний словник сучасної української мови