алонж
АЛО́НЖ, а, ч.
1. Приставна конічна трубка, по якій рідина, що переганяється, надходить із холодильника до приймача.
Одним із видів хіміко-лабораторного скляного посуду є алонжі, які застосовують для складання різних лабораторних приладів, апаратів і установок (з навч. літ.).
2. фін. Прикріплюваний до векселя додатковий аркуш, на якому роблять доручний гарантійний запис (аваль).
Алонж використовується у тому випадку, коли зворотна сторона векселя повністю списана (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)