аліментник

аліме́нтник

-а, ч., розм.

Той, хто платить аліменти.

Значення в інших словниках

1. аліментник — аліме́нтник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. аліментник — АЛІМЕ́НТНИК, а, ч., розм. Той, хто сплачує аліменти. – Зося закохана у вас. Кохає, незважаючи на те, що ви аліментник (О. Чорногуз); За вказівками починались і кінчались кампанії переслідування троцькістів, правих опортуністів, терористів...  Словник української мови у 20 томах
3. аліментник — АЛІМЕ́НТНИК, а, ч., розм. Той, хто платить аліменти.  Словник української мови в 11 томах