аліментник

АЛІМЕ́НТНИК, а, ч., розм.

Той, хто сплачує аліменти.

– Зося закохана у вас. Кохає, незважаючи на те, що ви аліментник (О. Чорногуз);

За вказівками починались і кінчались кампанії переслідування троцькістів, правих опортуністів, терористів, аліментників, валютників і хуліганів. Може, тепер дано якусь нову вказівку й про українських націоналістів? (із журн.).

Значення в інших словниках

1. аліментник — аліме́нтник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. аліментник — -а, ч., розм. Той, хто платить аліменти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. аліментник — АЛІМЕ́НТНИК, а, ч., розм. Той, хто платить аліменти.  Словник української мови в 11 томах