амонал

амона́л

-у, ч.

Суміш амонійної селітри із порошкуватим алюмінієм. Вибухівка, яку застосовують у гірничій та військовій справі.

Значення в інших словниках

1. амонал — амона́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. амонал — АМОНА́Л, у, ч. Вибухова речовина з групи аміачно-селітряних, яка застосовується в гірничій та військовій справах. Минали години в шумі, в праці, у вибухах амоналу, яким висаджували в повітря породи (Д.  Словник української мови у 20 томах
3. амонал — АМОНА́Л, у, ч. Вибухова речовина з групи аміачно-селітряних, яка застосовується в гірничій та військовій справі. З різними горючими речовинами [нітрат амонію] утворює вибухові суміші, що мають назву амоналів (Заг.  Словник української мови в 11 томах