1. Великий тлумачний словник сучасної мови

амонал

амона́л

-у, ч.

Суміш амонійної селітри із порошкуватим алюмінієм. Вибухівка, яку застосовують у гірничій та військовій справі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. амонал — амона́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. амонал — АМОНА́Л, у, ч. Вибухова речовина з групи аміачно-селітряних, яка застосовується в гірничій та військовій справах. Минали години в шумі, в праці, у вибухах амоналу, яким висаджували в повітря породи (Д. Словник української мови у 20 томах
  3. амонал — АМОНА́Л, у, ч. Вибухова речовина з групи аміачно-селітряних, яка застосовується в гірничій та військовій справі. З різними горючими речовинами [нітрат амонію] утворює вибухові суміші, що мають назву амоналів (Заг. Словник української мови в 11 томах