амонал

амона́л

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. амонал — -у, ч. Суміш амонійної селітри із порошкуватим алюмінієм. Вибухівка, яку застосовують у гірничій та військовій справі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. амонал — АМОНА́Л, у, ч. Вибухова речовина з групи аміачно-селітряних, яка застосовується в гірничій та військовій справах. Минали години в шумі, в праці, у вибухах амоналу, яким висаджували в повітря породи (Д. Словник української мови у 20 томах
  3. амонал — АМОНА́Л, у, ч. Вибухова речовина з групи аміачно-селітряних, яка застосовується в гірничій та військовій справі. З різними горючими речовинами [нітрат амонію] утворює вибухові суміші, що мають назву амоналів (Заг. Словник української мови в 11 томах