1. Словник української мови в 11 томах

амонал

АМОНА́Л, у, ч. Вибухова речовина з групи аміачно-селітряних, яка застосовується в гірничій та військовій справі.

З різними горючими речовинами [нітрат амонію] утворює вибухові суміші, що мають назву амоналів (Заг. хімія, 1955, 363);

Минали години в шумі, в праці, у вибухах амоналу, яким висаджували в повітря породц (Ткач, Плем’я.., 1948, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. амонал — амона́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. амонал — -у, ч. Суміш амонійної селітри із порошкуватим алюмінієм. Вибухівка, яку застосовують у гірничій та військовій справі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. амонал — АМОНА́Л, у, ч. Вибухова речовина з групи аміачно-селітряних, яка застосовується в гірничій та військовій справах. Минали години в шумі, в праці, у вибухах амоналу, яким висаджували в повітря породи (Д. Словник української мови у 20 томах