амонал
АМОНА́Л, у, ч.
Вибухова речовина з групи аміачно-селітряних, яка застосовується в гірничій та військовій справах.
Минали години в шумі, в праці, у вибухах амоналу, яким висаджували в повітря породи (Д. Ткач);
З різними горючими речовинами нітрат амонію утворює вибухові суміші, що мають назву амоналів (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- амонал — амона́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- амонал — -у, ч. Суміш амонійної селітри із порошкуватим алюмінієм. Вибухівка, яку застосовують у гірничій та військовій справі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- амонал — АМОНА́Л, у, ч. Вибухова речовина з групи аміачно-селітряних, яка застосовується в гірничій та військовій справі. З різними горючими речовинами [нітрат амонію] утворює вибухові суміші, що мають назву амоналів (Заг. Словник української мови в 11 томах