амоніак

амоніа́к

-у, ч.

Безбарвний газ із різким запахом. Отруйний – подразнює і роз'їдає шкіру, очі, слизові оболонки.

Значення в інших словниках

1. амоніак — амоніа́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. амоніак — АМОНІА́К, у, ч., хім. 1. Амоніакова вода, що застосовується у ветеринарії та медицині. Водень, добутий з води, хіміки використовують для виробництва амоніаку, жирів, штучного бензину (з наук.-попул. літ.). 2. заст. Аміак.  Словник української мови у 20 томах
3. амоніак — АМОНІА́К, у, ч. 1. Аміачна смола, що застосовується у ветеринарії та медицині. Водень, добутий з води, вони [хіміки] використовують для виробництва амоніаку, жирів, штучного бензину (Наука.., 2, 1959, 25). 2. заст. Аміак.  Словник української мови в 11 томах