Словник української мови в 11 томах

амоніак

АМОНІА́К, у, ч.

1. Аміачна смола, що застосовується у ветеринарії та медицині.

Водень, добутий з води, вони [хіміки] використовують для виробництва амоніаку, жирів, штучного бензину (Наука.., 2, 1959, 25).

2. заст. Аміак.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. амоніак — амоніа́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. амоніак — -у, ч. Безбарвний газ із різким запахом. Отруйний – подразнює і роз'їдає шкіру, очі, слизові оболонки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. амоніак — АМОНІА́К, у, ч., хім. 1. Амоніакова вода, що застосовується у ветеринарії та медицині. Водень, добутий з води, хіміки використовують для виробництва амоніаку, жирів, штучного бензину (з наук.-попул. літ.). 2. заст. Аміак.  Словник української мови у 20 томах