аналептики

анале́птики

-ів, мн. (одн. аналептик, -а, ч.).

Лікарські засоби для збудження нервової системи, кровообігу та дихання.

Значення в інших словниках

1. аналептики — АНАЛЕ́ПТИКИ, ів, мн. (одн. анале́птик, у, ч.), фарм. Група лікувальних препаратів, що стимулює дихальні та судинорухові центри довгастого мозку. Як аналептик мозкових центрів (дихального і мозкового кровообігу), кофеїн розширює мозкові судини (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах