аналептики

АНАЛЕ́ПТИКИ, ів, мн. (одн. анале́птик, у, ч.), фарм.

Група лікувальних препаратів, що стимулює дихальні та судинорухові центри довгастого мозку.

Як аналептик мозкових центрів (дихального і мозкового кровообігу), кофеїн розширює мозкові судини (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. аналептики — -ів, мн. (одн. аналептик, -а, ч.). Лікарські засоби для збудження нервової системи, кровообігу та дихання.  Великий тлумачний словник сучасної мови