антаба — Великий тлумачний словник сучасної мови

антаба — Клямра Словник чужослів Павло Штепа
антаба — див. держак Словник синонімів Вусика
антаба — (польс. < нім. — держак) Форма дверної ручки, виконана у вигляді горельєфної маски лева, грифа або фантастичного чудовиська, що тримає в зубах поворотне кільце. З'явившись у ранньому середньовіччі, А., витоки якої знаходяться у звіриному стилі, широко вживалась у наступні епохи. Архітектура і монументальне мистецтво
антаба — Анта́ба, -би ж. Рукоять, рукоятка, ручка. ум. антабка. Словник української мови Грінченка