Значення в інших словниках
-
антимоній —
антимо́ній іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
антимоній —
АНТИМО́НІЙ, ю, ч., хім. Те саме, що сурма́ 1. По кількох скоках вона спинилась на доріжці, піднісши мов з металу виковану струнку ніжку, й дивилась з німим запитом очима, неначе підмальованими антимонієм... (Н. Королева).
Словник української мови у 20 томах
-
антимоній —
розво́дити антимо́нії (антимо́нію), несхв. Займатися пустою балаканиною, непотрібним пишномовством. Виступи робітників були короткими. Аматорам поговорити просто не давали розводити антимоній (Ю. Шовкопляс); — Не думати, а діяти треба, товаришу сержант!...
Фразеологічний словник української мови