антимоній

антимо́ній

-ю, ч.

Те саме, що антимон.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антимоній — антимо́ній іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. антимоній — АНТИМО́НІЙ, ю, ч., хім. Те саме, що сурма́ 1. По кількох скоках вона спинилась на доріжці, піднісши мов з металу виковану струнку ніжку, й дивилась з німим запитом очима, неначе підмальованими антимонієм... (Н. Королева). Словник української мови у 20 томах
  3. антимоній — розво́дити антимо́нії (антимо́нію), несхв. Займатися пустою балаканиною, непотрібним пишномовством. Виступи робітників були короткими. Аматорам поговорити просто не давали розводити антимоній (Ю. Шовкопляс); — Не думати, а діяти треба, товаришу сержант!... Фразеологічний словник української мови