антимоній
АНТИМО́НІЙ, ю, ч., хім.
Те саме, що сурма́ 1.
По кількох скоках вона спинилась на доріжці, піднісши мов з металу виковану струнку ніжку, й дивилась з німим запитом очима, неначе підмальованими антимонієм... (Н. Королева).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- антимоній — антимо́ній іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- антимоній — -ю, ч. Те саме, що антимон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- антимоній — розво́дити антимо́нії (антимо́нію), несхв. Займатися пустою балаканиною, непотрібним пишномовством. Виступи робітників були короткими. Аматорам поговорити просто не давали розводити антимоній (Ю. Шовкопляс); — Не думати, а діяти треба, товаришу сержант!... Фразеологічний словник української мови