1. Словник української мови у 20 томах

антимонід

АНТИМОНІ́Д, у, ч., хім.

Сполука сурми з іншими елементами, що використовується як напівпровідник.

Під час польоту Анатолія Березового і Валентина Лебедєва одержані перші зразки напівпровідникових матеріалів: селеніду кадмію та антимоніду індію (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антимонід — антимоні́д іменник чоловічого роду сполука сурми з металом Орфографічний словник української мови
  2. антимонід — АНТИМОНІД – АНТИМОНІТ Антимонід, -у. Сполуки сурми з металом. Антимоніт, -у. Мінерал – сіль сурм’янистої кислоти. Літературне слововживання