Великий тлумачний словник сучасної мови

антиномічний

антиномі́чний

-а, -е.

Прикм. до антиномія.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. антиномічний — антиномі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. антиномічний — АНТИНОМІ́ЧНИЙ, а, е, філос. Стос. до антиномії. Природа має парадоксальні антиномічні властивості, де співіснують протилежні і взаємовиключні способи буття (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. антиномічний — Антиномі́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)