анубіс

ану́біс

-а, ч.

У давньоєгипетській релігії спершу бог смерті, потім бог – покровитель потойбічного світу, який супроводив душі померлих.

Значення в інших словниках

1. Анубіс — У стародавньому Єгипті бог, який опікувався померлими, муміфікацією; А. зображали у вигляді чорного пса (шакала) або людини із собачою головою.  Універсальний словник-енциклопедія