апарт

апа́рт

-у, ч.

Сценічні монологи або репліки, що вимовляються "в бік" публіки, для неї, і, за задумкою автора, "нечутні" партнерам на сцені.

Значення в інших словниках

1. апарт — апа́рт прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови