апостиль

апо́стиль

-ю, ч.

Спеціальний штамп апостиляції, що засвідчує дійсність підписів, статусу осіб, печаток.

Значення в інших словниках

1. апостиль — АПОСТИ́ЛЬ, я, ч. Спеціальний штамп, який проставляється на офіційних документах і не вимагає подальшого засвідчення чи легалізації та визнається офіційними установами держав – учасниць Гаазької конвенції.  Словник української мови у 20 томах