апостиль
АПОСТИ́ЛЬ, я, ч.
Спеціальний штамп, який проставляється на офіційних документах і не вимагає подальшого засвідчення чи легалізації та визнається офіційними установами держав – учасниць Гаазької конвенції.
Порядок проставлення апостиля визначається спільним наказом МЗС України, Міністерства юстиції та Міністерства освіти і науки України від 5 грудня 2003 року (з мови документів);
Проставляння апостиля на документах свідчить про справжність підпису та статус, у якому виступала особа, що підписала цей документ (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)