арбалетник

арбале́тник

-а, ч.

Воїн, озброєний арбалетом.

Значення в інших словниках

1. арбалетник — арбале́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. арбалетник — АРБАЛЕ́ТНИК, а, ч., іст. Воїн, озброєний арбалетом. У стародавній Меджибізькій фортеці вирують середньовічні пристрасті. Лицарі в обладунках, лучники, арбалетники, шляхетні дами і вельможі з'їхалися з усієї України (із журн.).  Словник української мови у 20 томах