арбалетник

АРБАЛЕ́ТНИК, а, ч., іст.

Воїн, озброєний арбалетом.

У стародавній Меджибізькій фортеці вирують середньовічні пристрасті. Лицарі в обладунках, лучники, арбалетники, шляхетні дами і вельможі з'їхалися з усієї України (із журн.).

Значення в інших словниках

1. арбалетник — арбале́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. арбалетник — -а, ч. Воїн, озброєний арбалетом.  Великий тлумачний словник сучасної мови