аристократ

аристокра́т

-а, ч.

Той, хто належить до аристократії (у 2 знач.).

|| Людина з вишуканими манерами; людина честі.

Значення в інших словниках

1. аристократ — аристокра́т іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. аристократ — (людина знатного, дворянського походження) блакитна (голуба, дворянська) кров у кого (тече в жилах чиїх), заст.; біла (панська) кістка (кість), заст., зневажл.  Словник фразеологічних синонімів
3. аристократ — анал. шляхтич, дворянин, лорд, мілорд, іст. патрицій; у фр. вельможа.  Словник синонімів Караванського
4. аристократ — АРИСТОКРА́Т, а, ч. 1. Той, хто належить до аристократії (у 2 знач.). А в Римі свято. Велике свято! .. Непевне видумали свято Патриції-аристократи І мудрий кесарів сенат (Т. Шевченко); – Останній бал в княгині зрівняється з балами ..  Словник української мови у 20 томах
5. аристократ — (-а) ч.; крим. 1. Кишеньковий злодій вищої кваліфікації. БСРЖ, 38; СЖЗ, 12. 2. Злодій-рецидивіст. БСРЖ, 38; СЖЗ, 12; ЯБМ, 1, 39.  Словник жарґонної лексики української мови
6. аристократ — аристокра́т ду́ху, іноді ірон. Людина високого інтелектуального розвитку. — Вони, бачте, з ласки фюрера в берлінських і мюнхенських кав’ярнях сиділи, “гох” кричали. І ось тепер ці політики й аристократи духу Україною правитимуть (С. Журахович).  Фразеологічний словник української мови
7. аристократ — Аристокра́т, -та; -ра́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. аристократ — АРИСТОКРА́Т, а, ч. Той, хто належить до аристократії (в 2 знач.). А в Римі свято. Велике свято!..Непевне видумали свято Патриції-аристократи І мудрий кесарів сенат (Шевч., II, 1953, 271); — Останній бал в княгині зрівняється з балами..  Словник української мови в 11 томах