Великий тлумачний словник сучасної мови

ароматичний

аромати́чний

-а, -е.

1》 Який має аромат, уживається для надання аромату.

|| Якого одержують за допомогою ароматизації.

2》 хім. Клас хімічних сполук, що містять у своєму складі одне, декілька або багато бензенових кілець.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ароматичний — аромати́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. ароматичний — АРОМАТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який має аромат, уживається для надання аромату. Бабуня казала принести ароматичного оцту (Леся Українка); Рідку їжу готували з додаванням багатьох ароматичних приправ та овочів (з наук.-попул. літ.). 2. хім. Стос.  Словник української мови у 20 томах
  3. ароматичний — див. пахучий  Словник синонімів Вусика
  4. ароматичний — Аромати́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ароматичний — АРОМАТИ́ЧНИЙ, а, е. Який має аромат, уживається для надання аромату. Бабуня казала принести ароматичного оцту (Л. Укр., III, 1952, 635); Рідку їжу готували з додаванням багатьох ароматичних приправ та овочів (Укр.  Словник української мови в 11 томах