ароматичний

АРОМАТИ́ЧНИЙ, а, е. Який має аромат, уживається для надання аромату.

Бабуня казала принести ароматичного оцту (Л. Укр., III, 1952, 635);

Рідку їжу готували з додаванням багатьох ароматичних приправ та овочів (Укр. страви, 1957, 5);

// Який одержують за допомогою ароматизації.

Каргатові пощастило виявити наявність у кам’яновугільному маслі ряду ароматичних речовин (Шовк., Інженери, 1956, 285).

Значення в інших словниках

1. ароматичний — аромати́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ароматичний — -а, -е. 1》 Який має аромат, уживається для надання аромату. || Якого одержують за допомогою ароматизації. 2》 хім. Клас хімічних сполук, що містять у своєму складі одне, декілька або багато бензенових кілець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ароматичний — АРОМАТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який має аромат, уживається для надання аромату. Бабуня казала принести ароматичного оцту (Леся Українка); Рідку їжу готували з додаванням багатьох ароматичних приправ та овочів (з наук.-попул. літ.). 2. хім. Стос.  Словник української мови у 20 томах
4. ароматичний — див. пахучий  Словник синонімів Вусика
5. ароматичний — Аромати́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)