ароматичний
АРОМАТИ́ЧНИЙ, а, е. Який має аромат, уживається для надання аромату.
Бабуня казала принести ароматичного оцту (Л. Укр., III, 1952, 635);
Рідку їжу готували з додаванням багатьох ароматичних приправ та овочів (Укр. страви, 1957, 5);
// Який одержують за допомогою ароматизації.
Каргатові пощастило виявити наявність у кам’яновугільному маслі ряду ароматичних речовин (Шовк., Інженери, 1956, 285).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ароматичний — аромати́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- ароматичний — -а, -е. 1》 Який має аромат, уживається для надання аромату. || Якого одержують за допомогою ароматизації. 2》 хім. Клас хімічних сполук, що містять у своєму складі одне, декілька або багато бензенових кілець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ароматичний — АРОМАТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який має аромат, уживається для надання аромату. Бабуня казала принести ароматичного оцту (Леся Українка); Рідку їжу готували з додаванням багатьох ароматичних приправ та овочів (з наук.-попул. літ.). 2. хім. Стос. Словник української мови у 20 томах
- ароматичний — див. пахучий Словник синонімів Вусика
- ароматичний — Аромати́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)