1. Словник української мови у 20 томах

ароматичний

АРОМАТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який має аромат, уживається для надання аромату.

Бабуня казала принести ароматичного оцту (Леся Українка);

Рідку їжу готували з додаванням багатьох ароматичних приправ та овочів (з наук.-попул. літ.).

2. хім. Стос. до вуглеводнів, які містять бензольне ядро.

Каргатові пощастило виявити наявність у кам'яновугільному маслі ряду ароматичних речовин (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ароматичний — аромати́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ароматичний — -а, -е. 1》 Який має аромат, уживається для надання аромату. || Якого одержують за допомогою ароматизації. 2》 хім. Клас хімічних сполук, що містять у своєму складі одне, декілька або багато бензенових кілець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ароматичний — див. пахучий Словник синонімів Вусика
  4. ароматичний — Аромати́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ароматичний — АРОМАТИ́ЧНИЙ, а, е. Який має аромат, уживається для надання аромату. Бабуня казала принести ароматичного оцту (Л. Укр., III, 1952, 635); Рідку їжу готували з додаванням багатьох ароматичних приправ та овочів (Укр. Словник української мови в 11 томах