Значення в інших словниках
-
артільник —
арті́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
артільник —
АРТІ́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що арті́лець. По селу шугали найнеймовірніші чутки, збуджували і так схвильованих артільників і гнали їх до громадських стаєнь (Г. Епік).
Словник української мови у 20 томах
-
артільник —
Арті́льник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
артільник —
АРТІ́ЛЬНИК, а, ч. Член артілі. Посходилися до червоного кутка всі артільники, вся бригада: хлопці, дівчата, старші люди… (Вишня, І, 1956, 414); По селу шугали найнеймовірніші чутки, збуджували і так схвильованих артільників і гнали їх до громадських стаєнь (Епік, Тв., 1958, 285).
Словник української мови в 11 томах