асерторичний

асертори́чний

-а, -е.

Про судження, в якому лише констатується факт, але не виражається його логічна необхідність.

Значення в інших словниках

1. асерторичний — АСЕРТОРИ́ЧНИЙ, а, е: △ Асертори́чне су́дження див. су́дження.  Словник української мови у 20 томах
2. асерторичний — асертори́чний (лат. assertorius, від assero – визнаю) ствердний. А-не судження – судження, в якому лише констатується факт, але не виражається його логічна необхідність.  Словник іншомовних слів Мельничука